Таляр Франциска I, карбований у Аусбурзі 1765 року
Додано: 23 липня 2012, 13:40Cрібний конвенційний таляр римського імператора Франциска І, чоловіка Марії-Терезії, карбований у вільному імперському місті Аугсбурзі 1765 р.
Аверс - у центральній частині розміщене повернуте вправо профільне погрудне зображення римського імператора Франциска І з довгим кучерявим волоссям, високим лобом та подвійним підборіддям. По колу розміщений латинський надпис, що в перекладі означає: Франциск І Божою милістю римський імператор вічно священний. Під зображенням Франциска розміщені літери І й Т, які розділені між собою ромбом, що утворений з чотирьох частин, і означають ім'я та прізвище різьбяра Джонаса Петера Тібанда.
Реверс - у центрі герб вільного імперського міста Аугсбурга у вигляді ялинкової шишки на п'єдесталі, увінчаний королівською короною, в якій замість п'яти традиційних променів зображено 5 веж. Корона символізує статус вільного імперського міста. Під п'єдесталом розміщена літера А, а по боках від неї - літери F і Н. Вони вказують, що монета карбована в Аугсбурзі за уповноважених з охорони монетарні Фрінгса і Голейсена (1761-1766). По колу у верхній частині - напис латинською мовою, що в перекладі означає: «Аугсбург. Згідно з нормами конвенції. 1765» (мається на увазі рік карбування). Під гербом розміщений напис німецькою мовою, що в перекладі означає: 10 штук на марку. Це означає, що з кельнської марки - назва лічильно-вагової одиниці - карбували лише 10 конвенційних талярів.
Таляр карбований згідно з монетною конвенцією, підписаною 20 вересня 1753 року між Австрією і Баварією. Згодом до неї приєдналася більшість німецьких держав як на півдні, так і на заході, а з 1763 року - і Саксонія. Згідно з цією конвенцією монета у 2 гульдени дорівнювала 1 таляру. Вага останнього сягла 23,386 грама з вмістом срібла 21,0474 грама.
Аугсбург - місто на південному заході сучасної Німеччини, поблизу злиття річок Лех і Вертах. Місто засновано на місці колишнього табору римських легіонерів, який існував ще з 15 року до н. е., у землі кельтського племені вінделіків. У І ст. н. е. місто отримало назву Аugusta Vindelicorum. Фактично назва міста складалася з частини імені імператора Октавіана Августа і назви місцевого кельтського племені. Тривалий час було центром римської провінції Реція. У 1276 році місто звільнилося від єпископської опіки та добилося права вільного імперського міста. Неодноразово у Аугсбурзі відбувалися засідання німецького рейхстагу протягом 1518-1555 рр. 25 вересня 1555 року в місті був підписаний Аугсбурзький релігійний мир між протестантськими князями Німеччини та імператором Карлом V. Аугсбург досяг найбільшого розквіту у ХV-ХVII століттях, славився ткацтвом, особливо бумазеєю, ювелірним виробництвом.
Франциск народився 8 грудня 1708 року в місті Нансі - територія сучасної Франції. Був другим сином Леопольда Жозефа і Елізабет Шарлоти. Його бабцею була Елеонора Габсбург, донька імператора Фердинанда III. В аннали історії увійшов як герцог Франциск III Стефан Лотаринзький (1729), згодом став великим герцогом Тосканським. 12 лютого 1736 року одружився на старшій доньці імператора Карла VI Марії-Терезії, яка народилася 17 травня 1717 року. 13 вересня 1745 року був проголошений священним римським імператором під іменем Франца І. Марія-Терезія власноручно увінчала голову свого чоловіка імператорською короною. Від шлюбу зазначених осіб народилося 15 дітей. Помер Франц І в Інсбруці під час перегляду опери 18 серпня 1765 року. Похований у Відні.
© "Антиквар" 21.12.2007
Аверс - у центральній частині розміщене повернуте вправо профільне погрудне зображення римського імператора Франциска І з довгим кучерявим волоссям, високим лобом та подвійним підборіддям. По колу розміщений латинський надпис, що в перекладі означає: Франциск І Божою милістю римський імператор вічно священний. Під зображенням Франциска розміщені літери І й Т, які розділені між собою ромбом, що утворений з чотирьох частин, і означають ім'я та прізвище різьбяра Джонаса Петера Тібанда.
Реверс - у центрі герб вільного імперського міста Аугсбурга у вигляді ялинкової шишки на п'єдесталі, увінчаний королівською короною, в якій замість п'яти традиційних променів зображено 5 веж. Корона символізує статус вільного імперського міста. Під п'єдесталом розміщена літера А, а по боках від неї - літери F і Н. Вони вказують, що монета карбована в Аугсбурзі за уповноважених з охорони монетарні Фрінгса і Голейсена (1761-1766). По колу у верхній частині - напис латинською мовою, що в перекладі означає: «Аугсбург. Згідно з нормами конвенції. 1765» (мається на увазі рік карбування). Під гербом розміщений напис німецькою мовою, що в перекладі означає: 10 штук на марку. Це означає, що з кельнської марки - назва лічильно-вагової одиниці - карбували лише 10 конвенційних талярів.
Таляр карбований згідно з монетною конвенцією, підписаною 20 вересня 1753 року між Австрією і Баварією. Згодом до неї приєдналася більшість німецьких держав як на півдні, так і на заході, а з 1763 року - і Саксонія. Згідно з цією конвенцією монета у 2 гульдени дорівнювала 1 таляру. Вага останнього сягла 23,386 грама з вмістом срібла 21,0474 грама.
Аугсбург - місто на південному заході сучасної Німеччини, поблизу злиття річок Лех і Вертах. Місто засновано на місці колишнього табору римських легіонерів, який існував ще з 15 року до н. е., у землі кельтського племені вінделіків. У І ст. н. е. місто отримало назву Аugusta Vindelicorum. Фактично назва міста складалася з частини імені імператора Октавіана Августа і назви місцевого кельтського племені. Тривалий час було центром римської провінції Реція. У 1276 році місто звільнилося від єпископської опіки та добилося права вільного імперського міста. Неодноразово у Аугсбурзі відбувалися засідання німецького рейхстагу протягом 1518-1555 рр. 25 вересня 1555 року в місті був підписаний Аугсбурзький релігійний мир між протестантськими князями Німеччини та імператором Карлом V. Аугсбург досяг найбільшого розквіту у ХV-ХVII століттях, славився ткацтвом, особливо бумазеєю, ювелірним виробництвом.
Франциск народився 8 грудня 1708 року в місті Нансі - територія сучасної Франції. Був другим сином Леопольда Жозефа і Елізабет Шарлоти. Його бабцею була Елеонора Габсбург, донька імператора Фердинанда III. В аннали історії увійшов як герцог Франциск III Стефан Лотаринзький (1729), згодом став великим герцогом Тосканським. 12 лютого 1736 року одружився на старшій доньці імператора Карла VI Марії-Терезії, яка народилася 17 травня 1717 року. 13 вересня 1745 року був проголошений священним римським імператором під іменем Франца І. Марія-Терезія власноручно увінчала голову свого чоловіка імператорською короною. Від шлюбу зазначених осіб народилося 15 дітей. Помер Франц І в Інсбруці під час перегляду опери 18 серпня 1765 року. Похований у Відні.
© "Антиквар" 21.12.2007